Урсол Григорій Григорович народився 16 травня 1985 року, в місті Кропивницький. Закінчив «Ліцей імені Тараса Шевченка». В 2002 році вступив до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Згодом був призваний на строкову військову службу. Після закінчення вступив до Одеського національного медичного університету.

На початку повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Пройшовши навчання був зарахований на посаду стрільця штурмового спеціалізованого відділення штурмового спеціалізованого взводу штурмової спеціалізованої роти «Шквал» військової частини А4706.

Григорій Григорович воював мужньо, пліч-о-пліч зі своїми побратимами, завжди готовий підставити плече, підтримати словом і ділом Побратими знали його як людину відважну, щиру й самовіддану. Він ніколи не залишав своїх — завжди повертався по кожного. Його називали “ангелом на фронті”, бо він не раз витягував людей з-під вогню, даруючи їм другий шанс на життя.

Та війна забирає найкращих… Серце воїна зупинилося 13 серпня 2025 року в районі населеного пункту Тьоткіно Курської області російської федерації, під час виконання завданнь необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави, у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Йому було 40 років…

Для рідних і близьких Григорій Григорович назавжди залишиться дорогою і рідною людиною — сином, другом. Він був тим, хто завжди поспішав на допомогу, не шкодуючи сил, хто умів підтримати словом, усмішкою чи просто присутністю. Його серце було відкритим для інших, а доброта й турбота відчувалися у кожному його вчинку.

Він залишиться в пам’яті рідних як людина щира, чесна, віддана своїм принципам і близьким. Його сміх, теплі слова, лагідні погляди, моменти щастя, проведені разом, назавжди залишаться у серцях тих, хто його любив. Для побратимів він був опорою, тим, хто рятував життя, хто вірив у найкраще навіть тоді, коли здавалося, що немає надії.

Він залишив по собі приклад мужності, відданості та любові до людей, символ справжнього героїзму. Для тих, хто його знав, він буде завжди живим у спогадах, у думках і в серцях — нескінченно дорогим і світлим.

В жалобі залишилися: батько, мати, рідні та близькі.