Владислав Борисенко народився 17 червня 1997 року в Кропивницькому. З 2003 року навчався в гімназії імені Тараса Шевченка, а потім у ліцеї при Центральноукраїнському університеті імені Володимира Винниченка.

Згодом продовжив навчання в ЦДУ імені Винниченка. У 2018 році Владислав здобув ступінь бакалавра з прикладної лінгвістики, а потім — ступінь магістра за спеціальністю «правоохоронна діяльність». У 2021 році вступив до аспірантури кафедри історії та права. Пройшов багато різних курсів військової підготовки.

З початку повномасштабного вторгнення приєднався до лав оборонців Кропивницького та вступив до міської дружини, а згодом вступив до лав Збройних Сил України. Брав участь у боях за південь України. Мав звання молодшого сержанта та служив на посаді командира відділення.

Владислав загинув 19 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання. Поховали воїна на Рівнянському кладовищі.

Слова класного керівника Веретенникової О.В.

Владиславчик!

Не відгукнеться!

Не повернеться!

Не прийде!

Борисенко Владислав навчався в ліцеї до 9 класу. Веселий, енергійний, непосидючий, завжди був у центрі уваги, мав багато друзів. Перший біг на допомогу, якщо треба було щось полагодити. Змалку у Влада проявлялись чоловічі якості: справедливість, мужність, взаємодопомога, захист найслабших.

Коли розпочалася повномасштабна війна, Владислав став на захист нашої землі. «Якщо не ти, то хто?» – на питання він відповів: «Я». Сказав саме так, бо любив свою Україну.

Війна – це найстрашніше, що придумали люди.

Заходить не стукаючи.

Забирає не запитуючи.