Комунальний заклад "Навчально-виховне об'єднання - "Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад І ступеню "Гармонія" - Гімназія імені Тараса Шевченка - Центр позашкільного виховання "Контакт" Кіровоградської міської ради Кіровоградської області

Russian German English Ukrainian

 
 
 
 
Минулого та цього року проводилася акція  «Зірка пам’яті» присвячена Дню Перемоги та спрямована на те щоб діти нашого віку відвідували і спілкувалися з ветеранами Другої Світової війни.
Учні нашого класу відвідували багато літніх людей, але найбільше нам запам’яталися посиденьки в гостях Надії Андріївни та Степана Федоровича. Вони розповіли нам багато цікавих історій про ті жахливі дні коли німецькі загарбники нищили нашу землю.  Степан Федорович був одним із солдатів, котрий захищав  нашу Батьківщину. Надія Андріївна ж працювала медсестрою та рятувала солдатів. Коли Надія Андріївна розповідала нам про свою роботу, по її щоках текли сльози туги за солдатами, що віддали своє життя за наше безхмарне майбутнє. Одного разу Степан Федорович потрапив до шпиталю де й зустрів свою долю. Під час війни вони багато подорожували, тож з їх слів ми багато чого  дізналися про зруйновану на той час країну.Зараз всі забули про війну, однак доки буде живий хоч один ветеран ми зможемо віддячити за це забуття. Тож акція «Зірка пям’яті», а також інші акції на кшталт цієї необхідні нашому суспільству. Вони допомагають зробити нам все для того аби ті хто воював за нас завжди могли на нас покластися.
 
 
 
Зустріч 5А класу з ветераном директором Одеського музею ВВВ при ЗОШ 101
 
 
 
 
 
 
Спогади дитини війни
Спогади дитини війни Салієнко Любов Яківни уродженки села Покровського Аджамського району Кіровоградської області,яка народилася 1936 року у родині Якова та Олександри Скоморох.Війна почалася в той прекрасний час, коли в Україні від вечірньої до ранкової зорі всього п'ять годин і зірки майже не гаснуть. Усе в особливій красі й силі: розцвітають луки і діброви, наливається колос пшениці , вітер несе п'янкі запах скошених трав. Саме в таку пору чарівної ночі ворожі бомби, снаряди, міни падали на радянську землю. З перших годин війни наша     рідна     Україна     стала     ареною     жорстоких смертельних боїв. Почалася війна. Був червень тисяча дев'ятсот сорок першого року.Складно описати те,що бачили дитячі очі. Не можу про це спокійно згадувати. Хочеться кричати. Біль, гіркий, невимовний біль оволодіває всім моїм єством, коли напливають спогади.Війна. Хто знає, що це таке, не переживши її? Хто знає, як жити і залишатися в цей час людиною? Хто взагалі знає, навіщо вона? Невже не можна спокійно жити без воєн,  народжувати і виховувати дітей, йти шляхом життя …? Невже я хочу так багато…? Коли почалася війна мені
було майже  шість  років,старшій сестричці десять. Батько наш був учасником Великої Вітчизняної війни, ще з весни 1941 року. Його викликали у військовий комісаріат, а додому не вернувся – мобілізували на фронт.Ми залишилися самі з мамою і лише іноді отримували листівочки з фронту від тата.З родини Скоморох  на війну пішли четверо братів,а повернувся лише один-Василій.Мій батько-Скоморох Яков Федорович був тяжко поранений і доставлений до шпиталю,після складних операцій,батько отримав інвалідність і більше не міг воювати.Після лікування його мали відправити додому,але не судилося.Татові зробили переливання крові від хворого донора і мій батько та ще один його бойовий побратим згоріли від зараження крові за ніч.Через багато років , вже зі своєю  родиною,я побувала у Білорєченській станиці Краснодарського краю на могилі батька.Привезла в хустинці землі з батьківської могили  і спогади  медсестри,яка і розповіла всю правду про загибель батька та його воєнного товариша.Не судилося…Перший день війни.Мами не було вдома, а я почувши  людський крик:˝̋Тревога̋ почали бігти за людьми ,щоб сховатися у викопаній траншеї на прогоні між городами.Сидячи у траншеї і не розуміючи що відбувається,серце так страшенно  калатало , я боялася,що мама мене не знайде.І ось почула голос:„Любка,ти тут?̋˝ Я зраділа і не встигла ще й відповісти ,як мене миттю підняли чиїсь чоловічі руки і передали матері.Ми бігли чимдуж додому.Десь далеко гриміло.Мама мовчала.Коли прибігли додому,то мама сховала нас усіх в погріб.Ми чекали тиші.Мама розповідала нам,про те,що таке війна.Розказувала про людей,які дуже злі і не вміють навіть говорити нашою мовою,але прийшли на нашу землю чинити  зло,тому їх слід стерегтися і бути завжди разом.Незабаром,ми побачили наочі,що ж то за злі люди,їх називали:німцями,фашистами.Їхали вони машинами,танками,мотоциклами з кулеметами і голосно кричали,але нічого я так і не могла зрозуміти з їхньої мови.В той же день в нашій хаті було стільки німців,що ступити не було де.Спогади,спогади…Сльози затьмарюють очі.Згадую розповідь мами про бій у Крутій Балці.Німці окупували наше село,а радянські солдати наступали з Плавнів і саме  у цій місцевості відбувалася страшна битва.Весною,коли танули сніги, з Крутої Балки бігла ріка людської  крові.Селяни виходили  з лопатами,щоб поховати тіла загиблих.Мама нас з собою не взяла і суворо заборонила виходити з дому,наказавши  чекати на неї. Згадуюякою приємною була звістка про відступ німецьких загарбників і визволення нашого села радянськими військами.Світає, і ми почерзі виглядали наших  через віконечко над дверима.І ось довгоочікувана мить! Біжить з гори багато  людей у білих халатах,радість переповнювала нас,але мама всадовила нас  на піч і наказала сидіти там.Почався  обстріл з  німецького літака   нашого села та радянських солдатів.І тільки-но мама стягла за мною , з печі ,мою сестру,як снаряд пробив стіну хати і застряг у  стіні печі,де ми сиділи.Мама трималася стійко,мабуть інакше і не можна було.Згадую як снарядом розірвало живіт радянському солдатові і він біг тримаючи в руках нутрощі і просив допомоги.Згадую, і сьогодні,і завжди  нестерпна біль пече у груди. Навіщо гинуть люди? День визволення  зі сльозами на очах.Почувши щасливий крик кінного „Побєда˝ усі вискакували з хат і знайшовши щось вдома червоне поспішали вивісити цю тканину на дах хати і кричали обнімаючи і цілуючи  плачучи увсіх ,хто був поруч.Кричали:„Побєда”,”Слава Сталіну!”,„Слава Ворошилову!”Слава  величному подвигу радянських воїнів та трударів тилу! Ранок. Тихо. Ледве повіває літній вранішній вітерець, колише море зеленого листя, творить ледь чутну пісню. Гарний світанок. Ще сонце не піднялося, а скоро воно вже буде високо-високо над землею і посміхнеться мені двадцяти шести тисячний  семисотий раз за моє життя.Життя - прекрасне, ніжне, тихе слово, але яке воно насправді тернисте, водночас радісне і сумне. Сьогодні ніччю  заснути не зможу. Болить і мучить мене  незагоєна рана моєї землі ,моєї родини, ятрить душу та обпікає серце. Не можу стриматися ллються сльози, обпалюючи  святу землю та натруджені руки . Пливуть спогади.
 
Зустріч учнів німназії з Політаєвим Олександром Івановичом
 
 
 
 
 
 
 
Книга пам’яті
Іващенко Леонід Семенович

25 травня 1926 року народження
місце народження:
Кіровоград, Спускний,40
Призваний з Кіровоградського воєнкомату
Навчання в Житомирській полковій школі
Получив звання сержанта і був відправлений на фронт,
на Віслу Сендемерський плацдарм. За роки війни пройшов за Одер.
Лютий - серпень 1945 рік -шпиталь.
Нагороджений  Орденами 2 ступеня у  Великій Вітчизняній війні та  за мужність.
Багато медалей. Тел. дом.22-23-87. Інформація записана зі слів Леоніда Семеновича.
 
Авраменко Василь Савович
рік народження: 21.01.1924 р.,місце народження: Запоріжська область,Оріхівський район, село Преображенка, національність: українець, учасник війни, роки: 15.08.1941 р.-15.11.1943 р., був призваний: Запоріжська область, Оріхівський район, село Преображенка, військове звання: підполковник, нагороди: орден Вітчизняної війни 2-го ступеня, орден за мужність 3-го ступеня, медаль за перемогу над Німеччиною 1941 рік-1945 рік, ювілейні медалі за перемогу - 25 років,30 років, тощо., 50 років,60 років, дата смерті: 24.08.11, похований на Далеко-східному кладовищі у почесному ряду.
 
 
Шнейзер Данило Якович
Рік народження  - 1921 рік Народився  - с.Любомирівка Новоукраїнського району Національність - єврейУчасник війни – 1941 – 1945 рр.Призвався -  1940 року в м.КіровоградіЗвання – рядовийНагороди: медаль  Жукова, орден за Мужність ІІ та ІІІ ступенів, учасник ВВвЗараз мешкає в м.Кіровограді
 
Кожевнікова Лідія Іллівна
14 березня 1926 року народження, українка, учасник Великої Вітчизняної війни, член підпільно-диверсійної організації імені Ворошилова, Медаль «20 років Перемоги у ВВВ 1941-1945 р.р.», медаль «30 років Перемоги у ВВВ», медаль «40 років Перемоги  у ВВВ», медаль «50 років Перемоги  у ВВВ», медаль «60 років Перемоги  у ВВВ», Почесний знак «25 років Перемоги у ВВВ», медаль  «60 років визволення України від фашистських загарбників», Медаль «50 років Збройних Сил України», Медаль «50 років Збройних Сил України», пам’ятний Знак «50 років визволення України», Орден Вітчизняної війни П ст.., Орден за  мужність Ш ст.., Медаль за Перемогу над Германією 1941-1945 р.р., Медаль Жукова, Медаль «Захиснику Вітчизни», Нагрудний знак «Партизан України 1941-1945 р.р.», померла 18 січня 2010 року, похована на Далекосхідному кладовищі м.Кіровограда. 
 
 
 
Акція «Зірка пам’яті». Наші ветерани:
    АВРАМЕНКО ВАСИЛЬ САВВИЧ ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 42/29,  кв. 29
БАЯНОВ ГРИГОРІЙ  ЄВСТИГНІЙОВИЧ ВУЛ. КАРЛА МАРКСА, 8, кв. 40
ВАЛЬКО ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ ВУЛ. КАРЛА МАРКСА,  15/7,    кв.37
ГИДУЛЯН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 42/29, кв. 58
ІВАЩЕНКО ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ ПРов. ШЕВЧЕНКА, 1    
ЛИСИЦИНА НАДІЯ АНДРІЇВНА ВУЛ. КАРЛА МАРКСА, 12,  кв. 20
МОКРЯК СЕРГІЙ ГРИГОРОВИЧ ВУЛ. ЛЕНІНА, 16/7,  кв. 3
ПЕТРОВА РАЇСА ПЕТРІВНА ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 54А, кв. 5
ПОРОШИН СТЕПАН ФЕДОРОВИЧ ВУЛ. КАРЛА МАРКСА, 12,  кв. 20
ЩЕТИНА ПАВЛО  АНТОНОВИЧ ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 60-А, кв. 2
ШНЕЙДЕР ДАНИЛО ЯКОВИЧ ВУЛ. Вячеслава ЧЕРНОВОЛА,  48/81, кв. 8
СМЕЛЯНСЬКА МАРІЯ ЛЬВІВНА ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 42/29, кв. 45
РТВЕЛІАШВІЛІ ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ ВУЛ. КАРЛА МАРКСА, 11/11, к. 7, кв. 16
ЛОБАНОВА АНТОНІНА МИХАЙЛІВНА ВУЛ. ШЕВЧЕНКА, 20/24, кв.4
 
 
Зустріч учнів 6-А класу з Мокряком Сергієм Григоровичем
 
 
 
 
 
 

 


УВАГА!!!

Друзі! Колеги! Випусники! Батьки!

  Запрошуємо всіх небайдужих! 16 листопада 2017  року о 14:00 уприміщенні обласної філармонії розпочнуться урочистості з нагоди 95-річчя від дня заснування середньої школи №5 та 25-річчя Гімназії ім. Тараса Шевченка.

Корисні посилання

Контакти міліції

Авксентьєва Ірина Володимирівна, капітан міліції
Телефон: +380(95)559-50-74